Зміст:
Михайло Юрійович Лермонтов – видатний російський поет і прозаїк, а також представник романтизму в літературі. Він народився 3-го жовтня 1814 року в Москві в сім’ї дворянина. Лермонтов виглядав досить худорлявим та високим хлопцем, але при цьому був дуже самовпевненим і експресивним. Він відрізнявся виразним обличчям та гострим поглядом, що додавав йому особисту привабливість.
Микола, якось в дитинстві його прозвали Михайлом, з дитинства активно проявляв талант до поезії та музики. Він почав віршувати зовсім юним, ще у шкільні роки, а вже в 1830-і роки почав активно публікувати свої твори. Однак, під час навчання на університетських курсах, Лермонтов зосередив свою творчість на прозі та п’єсах.
Головним творчим періодом Михайла Лермонтова можна вважати 30-ті та 40-ті роки XIX століття. Саме в цей час він написав свої найвідоміші поеми, серед яких «Демон», «Мцыри», «Бородино», «Песнь про купца Калашникова» та багато інших. Список його творів нараховує понад сотню назв.
На протязі свого життя Михайло Лермонтов встиг стати одним з найяскравіших представників російської літератури. Його вплив на розвиток поезії та прози нащадки відчувають й сьогодні. Великий письменник помер 27-го липня 1841 року внаслідок двобою, але його здобутки та спадок залишилися на роки вперед.
Життя й творчість Михайла Лермонтова
Лермонтов народився 15 жовтня 1814 року в Москві. Його батьки були дворянським родом, і він вирос в багатій і впливовій сім’ї. Вже змалечку виявився його талант до малювання і письма. Лермонтов отримав добру освіту у домашніх умовах, а потім продовжив навчання в Московському університеті.
Згодом він відправився на службу в армію, де відзначився в багатьох битвах і брав участь у війні з Польщею. Саме на фоні цих подій Лермонтов написав свої знамениті твори – поему “Демон”, поему “Мцыри”, драму “Маскарад” та інші.
Творчість Лермонтова пронизана роздумами про долю людини, про сенс життя, про межі свободи та самовираження. Він висловлював свої думки про соціальні нерівності, про безсмертя душі і багато інших філософських тем.
На жаль, життя Михайла Лермонтова закінчилося трагічно. Він загинув у двобої 27 липня 1841 року, внаслідок конфлікту зі своїм військовим колегою. Смерть молодого письменника і художника стала великою втратою для російської культури.
Твори Михайла Лермонтова є надзвичайно цінним вкладом в світову літературу. Вони донині викликають захоплення і захоплюють своєю глибиною і оригінальністю. Михайло Лермонтов – назавжди вписаний у історію як видатний митець і мислитель.
Раннє дитинство і молодість
Михайло Юрійович Лермонтов, видатний російський поет і прозаїк, народився 15-го жовтня 1814 року в Москві. Його батько, Юрій Петрович Лермонтов, був шахтарем і багатим поміщиком. Мати поета, Марія Михайлівна Арцибушева, була донькою київського купця.
Лермонтов провів своє раннє дитинство в сімейному маєтку Тарханахі, в Кавказькому краю. Саме тут вперше він ознайомився з величними горами, дзвінкими струмками і косою сонячною зіркою. Цей пейзаж став для Лермонтова незмінною темою його творчості.
У 1830 році Михайло Лермонтов поступив до пензенського лицею, де отримав високу освіту. Тут поет почав писати свої перші вірші, вражаючи вчителів і однокласників своєю творчістю.
У період свого навчання Лермонтов відвідував Московський університет, де захоплювався літературою і активно працював над своїм творчим розвитком. Незважаючи на молодий вік, він уже мав певні літературні досягнення і був визнаний одним з найталановитіших молодих письменників свого часу.
Роки творчої зрілості
Період творчої зрілості Лермонтова припадає на 1836-1841 роки. За цей час він створив багато поезій, прозових творів та драматичних поем.
У ці роки Лермонтов написав такі твори:
- Відьма (1839) – поема.
- Герой нашого часу (1840) – роман.
- Мцыри (1841) – поема.
- Смерть поета (1841) – поема.
- Бородино (1841) – поема.
Ці твори можна вважати піковими творами Лермонтова, в яких він досягнув своєї майстерності в поетичному мистецтві.
Останні роки творчості
У 1841 році Михайло Лермонтов публікує свій другий роман “Герой нашого часу”, який стає одним з найвідоміших його творів. Роман складається з п’яти оповідань, кожне з яких розповідає про різних героїв. Головним темам роману є самотність, відчай та втраченість.
У 1843 році Лермонтов пише легендарний поему “Мцыри”, який є одним з найвизначніших його творів. В поемі автор зображує складну душевну боротьбу головного героя Мцири і його непримиренність зі світом.
Останнє повноцінне поетичне творення Лермонтова – поема “Бородино” про відому битву під час Вітчизняної війни 1812 року. У поемі автор звучно викриває несправедливість війни, висловлює бажання миру та осуджує жорстокість військового конфлікту.
Безпосередньо перед смертю Лермонтов написав свою останню віршовану творчість – знамениту “Смерть поета”. У ньому він сповіщає про свою непорозуміну та розчарування у суспільстві та апелює до свободи й справедливості.