Психологічний аналіз: для чого люди ріжуть себе?

У світі існує велика кількість саморанів себе, або самокаління, яке зазвичай робиться за допомогою гострого предмета, іноді з метою викликати фізичну больову реакцію. На перший погляд цей акт може здатися обурливим і незрозумілим, але насправді він може мати глибокий психологічний резонанс.

Один із головних факторів, що лежить в основі саморанування, – це відсутність адекватних механізмів копінгу (стримування, адаптації та подолання стресових ситуацій). У деяких людей різання себе може бути способом вивільнення накопиченої внутрішньої болі або напруги.

“За допомогою саморанування можна осягнути контроль над власними емоціями, особливо коли їх складно виражати словами,” – зауважують фахівці з психології.

Нерідко самораніння є показником психічної чи емоційної нездатності. Воно часто пов’язане з різними психічними розладами, такими як депресія, тривожність, посттравматичний стресовий розлад. У деяких випадках цим способом люди намагаються зняти внутрішню тугоу, дійти високих почуттів, допомогти собі впоратися зі збитками та труднощами, що постали на їхній шляху.

Отже, саморанування є складним та багатогранним явищем, яке широко досліджувалося у галузі психології. Це поведінка, яка вимагає уваги, розуміння та підтримки. Зауваження і розмови з фахівцями можуть допомогти людям знайти альтернативні способи вираження своїх емоцій та спраги до самовиразу.

Психічне благополуччя та самозрізання: типи, ризики, пояснення

Типи самозрізання можуть варіюватися. Деякі люди обирають поверхневі пошкодження шкіри, такі як царапини або порізи, які, як правило, не завдають серйозної шкоди, але можуть лишати сліди. Інші можуть наносити глибокі рани або виконувати інші більш серйозні дії, як результат, які можуть вимагати медичного втручання.

Самозрізання має свої ризики. Помилкова ідея, яка може привести до самозрізання, полягає в тому, що фізична боль може тимчасово полегшити емоційний біль або стрес. Однак, така стратегія не вирішує проблему і може спричинити ще більше труднощів.

Пояснення самозрізання пов’язано з різними факторами. Деякі люди відчувають потребу в контролі над своїм тілом та емоціями, і самозрізання може стати способом відчуття цього контролю. Інші можуть пов’язувати самозрізання зі зниженням емоційної напруги або виконанням самокаральних дій за своїми вподобаннями.

Вплив депресії та тривоги на саморани

Депресія і тривога є серйозними психічними станами, які можуть впливати на різні аспекти життя людини, включаючи саморани. Оскільки саморання є деструктивним способом вираження емоційного стану, важливо зрозуміти, як саме депресія та тривога впливають на цю поведінку.

Депресія:

Для багатьох людей, які страждають від депресії, саморання стає способом звільнення від болю та емоційного напруження. Це може бути спробою контролювати емоції та заспокоїтися.

Депресія часто викликає почуття внутрішньої порожнечі, безнадійності та втрати інтересу до життя. Саморання може стати способом фізично відчути щось, що відсутнє у внутрішньому світі депресивної людини.

Тривога:

Тривога може бути ще одним фактором, що сприяє саморанням. Багато людей, які живуть у стані тривоги, почувають непереборну напругу та нервозність. Саморання може бути способом зняти напруження та зосередитися на фізичному болі, замість емоційного дискомфорту.

Тривога також може сприяти почуттю неконтрольованості та безпорадності. В цьому контексті саморання може стати способом тимчасово набути контроль над власним тілом та відчути хоч якусь форму влади.

Важливо зауважити, що саморання не рішення проблеми, а всього лише симптом підлежного уваги психічного стану. Якщо ви чи когось ви знаєте стикаєтесь з депресією або тривогою, зверніться до спеціаліста, який може надати допомогу та підтримку.

Самозрізання як спосіб впоратися з емоційним болем

Самозрізання може бути впорядковане, систематичне або спонтанне та нерегулярне. Це дія, яка зазвичай супроводжується фізичними пошкодженнями шкіри, часто на руках або ногах. Такі дії можуть приносити тимчасове полегшення через вивільнення болю та стресу, але в довгостроковій перспективі шкодять як фізичному, так і психологічному здоров’ю.

Люди ріжуть себе за різними причинами, але частіше це пов’язано з негативними емоціями, такими як тривога, розпач, відчай, гнів, самокритика та почуття неповноцінності. Такий спосіб впорання може виникнути, коли людина не має ефективних навичок управління емоціями та відсутні притулки або люди, з якими можна поділитися своїми почуттями.

Тривале самозрізання може мати серйозні наслідки для фізичного здоров’я, включаючи інфекції, шрами, шкоду деяким органам, а також збільшення ризику передачі інфекційних захворювань, таких як вірусні гепатити та ВІЛ. Крім того, цей спосіб впорання не допомагає вирішити кореневі проблеми, а лише пригнічує симптоми на короткий час.

Важливо зазначити, що самозрізання є серйозною проблемою та вимагає допомоги кваліфікованих фахівців. Людина, яка використовує самозрізання як спосіб впоратися з емоційним болем, повинна звернутися до психолога або психіатра для отримання належної підтримки та допомоги у вирішенні своїх проблем.

Когнітивні та поведінкові чинники самопошкодження

Самопошкодження є й однією із форм прояву психічного страждання людини. Це небезпечна поведінка, яка супроводжується нанесенням фізичних травм самому собі. Дослідники впевнені, що самопошкодження є результатом взаємодії когнітивних та поведінкових чинників. Це означає, що певні погляди, думки та переконання людини впливають на її поведінку відносно самопошкодження.

Когнітивні чинники, які можуть сприяти самопошкодженню, включають:

Поведінкові чинники також грають важливу роль у самоспустошенні:

Розуміння когнітивних та поведінкових чинників, які пов’язані з самопошкодженням, є важливим кроком у створенні ефективних методів психологічної допомоги для людей, які стикаються з цією проблемою. Для здолання самопошкоджувальних тенденцій важливе розуміння та розвиток альтернативних стратегій реагування, що сприятимуть покращенню психічного стану та зниженню психологічного страждання.