У період еллінізму скульптура стає більш натуралістичною, певним чином відмовляючись від ідеалів краси та фізичної досконалості, характерних для класичного періоду.
Елліністична скульптура набагато більш натуралістична, ніж класична скульптура також з інших причин, з яких випливають інші відмінності: він зображує кожен аспект реальності та кожен предмет, не лише людину, а й тварину (див.
Елліністична архітектура відрізняється від своєї класичної попередниці в одному виражений еклектичний характер, що виявилося з самого початку через тенденцію до накладання доричного, іонічного та коринфського ордерів, що добре відповідало новому декоративному смаку, уважному до сценографічних ефектів.
там Елліністична скульптура найняли нових персонажів: тенденція до ідеалізації та ідеального балансу, характерна для класичного мистецтва, була витіснена від представництво з потворні, гротескні та комічні деталі; на зміну класичній простоті прийшли віртуозність митця та сильне аналітичне чуття, яке…
Класична грецька скульптура Він намагається знайти гармонію тіл через нереальні пропорції. Існує величезна кількість анатомічних знань. Найвидатнішими художниками 4 століття були: Пракситель і Лісіпп. Лісіпп (близько 370 р. до н. е. – приблизно 300 р. до н. е.) прагне відтворити статуї з природним і плавним положенням.
Під керівництвом грецького правлячого класу формується нове багаторасове, мультикультурне та космополітичне суспільство, яке, однак, об’єдналося у прийнятті спільної грецької мови (званої койне). Основними характеристиками елліністичного суспільства є космополітизм і створення множинних центрів культурного випромінювання.